Ярославчику, радосте мого серця!

Я люблю Тебе: Твої очі, Твої слова, Твої солодкі губи, Твої думки; люблю Тебе всього, люблю Твою ніжність, люблю Твої поцілунки, які зводять мене з розуму, люблю Твій аромат, люблю Твій пестливий погляд, в якому я бачу стільки тепла і вогню, завдяки якому я відчуваю себе просто ... просто щасливою!

Твої дотики - моя слабкість. Ти обіймаєш, а я тану, тану від того, що Ти поруч, такий теплий і турботливий - це блаженство!

Ти вабиш мене до себе, у свій світ, а я не можу чинити опір, тому що люблю. І чим ближче ми стаємо, тим більше я розумію, що Ти кращий від усіх ...Саме такий, як я мріяла. Той єдиний. Мій.

Ти мені дуже дорогий, і повір, мені з кожним днем, з кожною годиною, з кожною хвилиною стає нестерпнішим бути далеко від Тебе.

Моє бажання бути з тобою настільки велике, що я ніколи не дозволю собі Тебе втратити.

Я люблю Тебе ... все сильніше ... так, що здається серце вже не зможе більше витримати такої сильної любові! Все це моя ніжність ... безмежна, немислима, тиха ...